ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ТЕРНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 





Місцями смутку та болю

17 жовт. 2018
На протязі декількох останніх років між комунальним закладом « Центр дитячої творчості міста Тернівки», директор Мосунова Надія Геннадіївна, нашого міста та історичним гуртком «Пошук» сьомої школи склалась добра та корисна традиція організовувати експедиції – пам’яті по видатним місцям краю. Раді були і на цей раз зустрітися і послухати про нові знахідки місцевого краєзнавця Гапчича Федора Федоровича. Нас об’єднує не просто цікавість до історичного минулого, а розуміння високого морального обов’язку сучасної молоді перед поколіннями дідів та прадідів, які своєю силою, енергією, любов’ю та патріотизмом перетворювали безкраї степи в мальовничий, багатий життєздатний тернівський край.

    20 вересня 2018 року наша експедиція «Місцями смутку та болю» була присвячена 75 річниці визволення Тернівки від нацистських  загарбників 17 вересня 1943 року та 85- річниці Голодомору 1932 – 1933 р. Організатор експедиції керівник  краєзнавчого гуртка Центру дитячої творчості міста  Любашенко Світлана Іларіонівна та методист Вахрамєєва Наталя Ярославівна.

    Маршрут подорожі передбачав п’ять тематичних  зупинок. Першою зупинкою був  міський  краєзнавчий музей, де нас гостинно зустріла господарка , директор Чуйко Ірина Анатоліївна - ознайомила з експозицією, яка створена була силами небайдужих жителів нашого міста. Кожний експонат – чиясь особиста історія, біль, смуток, втрати і досягнення. Нам презентували напрямки роботи музею та вказали на тематику  експозицій. Робота та досягнення музею  давно вже вийшли за межі міста та області.

      Далі наш маршрут пролягав через усім відомий в нашому місті пам’ятник  загиблим тернівчанам в роки Другої світової  війни .  Братська могила та вічне вогнище. На  мальовничому, в яскравих барвах осені, дуже чистому і просторому подвір’ї  ми уважно слухали розповідь Федора Федоровича про події вересня 1943 року в нашому краї, про похованих в братській могилі визволителів.

       Десь через декілька сотень метрів ми прибули до початку міста, де стоїть як визитівка і символ Тернівки кам’яний шахтар.   Для нас було відкриттям, про те, що пагорб, який піднімає постать шахтаря, в 30-ті роки  був насипаний над загальною могилою померлих від голоду  жителів села. Було важко усвідомлювати, що під нашими ногами стільки могил, спадок нелюдської злочинної політики сталінського режиму. Тодішнє маленьке село Тернівка не обійшла трагедія голоду 1921 -1923 років, як наслідок політики воєнного комунізму більшовиків, сотні життів в селі забрав голодомор 1932 – 1933 років, як свідчили очевидці, нажаль сьогодні їх майже не залишилось, Тернівка була пуста, люди повмирали, нові хати стояли без господарів. Нові жертви тернівчан забрав голодомор 1946 – 1947 років. Пам’ятний камінь на вулиці Зарічній – данина пам’яті про всіх невинно вбитих голодом. Скорбота й досі чіпляє наші серця.  Дивишся і дивуєшся, розумієш , які були страшні часи, коли людське життя нічого не вартувало.

   Ми їдемо далі  за межі міста. Хвилюємось від  очікування нових пейзажів. А довкола поля , річка Велика Тернівка і безкраї степи , що чарують своєю безмежністю .

      Позаду залишилось місто, попереду видніється село Нова Дача, Зелена долина. Степи. Степи. Яка краса! І знов Федор Федорович пояснює, що ми приїхали  до пам’ятника невідомому солдату на місті могили  загиблим воїнам, яких поховали мешканці Зеленої долини в дні визвольних боїв 1943 року.  Висока , золота статуя , що майорить на горизонті. Хоч  останки воїнів – визволителів в 1985 були перезахоронені до меморіалу в центрі міста, але долинчани і до сьогодні шанують пам'ять тих, хто 75 років тому  загинув в цих місцях.  Ми перейняли сум втрат  та відчули  усім серцем  історію жителів крихітного села. І виникло бажання зробити пам’ятку красивішою ,  ми – молоді, це в наших силах.

     Наша подорож  наближалась до завершення. Крім отриманої  корисної  та пізнавальної інформації, ми усвідомили, що історія завжди навколо нас: будь – то історія твого рідного краю, чи історія всієї Батьківщини, чи історія всього людства. Наше завдання -  не поплюжити і  не викривляти минуле, а з повагою і любов’ю сприймати його  таким, яким воно було,  як історичний досвід, в якому знайдемо  відповіді на питання сьогодення .

   На останній зупинці біля нашої  школи ми щиро подякували всім дорослим,  які організували цю подорож : голові Опозиційного блоку міста Тернівки  Рудницькій Світлані Моісеївні,  Пойманову Миколі Омеляновичу - помічник - консультант депутата Дніпровської  обласної ради Удод Є.Г., депутату Тернівської міської ради Григорчук Олександру Васильовичу.

    Окрема подяка Васько Наталії Анатоліївні помічнику – консультанту депутата  Дніпровської обласної ради Удод Є.Г., яка своїми доповненнями і коментарями по темі подорожі показала свою обізнаність в багатьох питаннях історії нашої маленької, але славетної Тернівки.

    Велика вдячність міському краєзнавцю Гапчичу Федору Федоровичу, який робить постійний внесок у збереження, реставрацію та оновлення  пам’яті про  минуле.

                                               Учні ЗЗСО№ 7,

члени історичного гуртка «Пошук»:                                                   

Тихтило Данил, Валуйська Діана, Кустова Тетяна,

Сідорова Руслана, Лукашева Вікторія

керівник Шатохіна Валентина Дмитрівна